Чилійська пустеля Атакама колись була домом для народу Чінкорро, стародавнього населення, яке почало муміфікувати своїх мертвих 5000 років тому, за два тисячоліття до того, як це зробили єгиптяни, за словами Бернандо Арріази, професора Університету Тарапака.
Посушлива пустеля зберегла муміфіковані останки та інші підказки в навколишньому середовищі, які дають археологам інформацію про те, як колись жили люди Чінкорро.
Ідея муміфікувати тіла, ймовірно, виникла, спостерігаючи, як інші останки природним чином піддаються цьому процесу серед сухих умов пустелі. За словами археологів, муміфіковані тіла також були прикрашені очеретяними ковдрами, глиняними масками, людським волоссям тощо.
Незважаючи на те, що ЮНЕСКО зарахувала цей регіон до списку всесвітньої спадщини, ця декларація може не врятувати всі реліквії. Кілька музеїв, зокрема Археологічний музей Мігеля де Азапи в стародавньому місті Аріка, демонструють культуру Чінкорро. Деякі мумії та інші реліквії безпечно зберігаються в цих кліматичних експозиціях, але останки, які все ще ховаються в безводній пустелі, залишаються під загрозою.
«Якщо у нас буде підвищення температури поверхні моря, наприклад, на узбережжі північного Чилі, це підвищить атмосферну вологість», — сказав Клаудіо ЛаТорре, палеоеколог з Католицького університету Чилі. «А це, у свою чергу, призведе до розкладання (в) місцях, де сьогодні немає розкладання, і ми втратимо самі мумії».
Крім цього археологи б’ють на сполох через людський фактор:
«Зміна клімату, спричинена діяльністю людини, — це один з аспектів, який нас справді турбує, тому що він змінить низку різних аспектів, які сьогодні формують пустелю», — сказав ЛаТорре.
Арріаза працює над підвищенням обізнаності про мумії, сподіваючись, що це призведе до ще більшого збереження.
“Це великий, великий виклик, тому що вам потрібні ресурси”, – сказав Арріаза. «Це зусилля кожного, щоб досягти спільної мети — зберегти це місце, зберегти мумії».