У мирний час більшість людей навіть не замислюються про те, як їхній організм реагує на екстремальні ситуації. Але сьогоднішня реальність війни змушує українців стикатися з гострими стресовими реакціями набагато частіше, ніж хотілося б. І мова не лише про військових на передовій – цивільні у тилових містах теж переживають ці стани під час масованих атак.
Що насправді відбувається з організмом
Гостра стресова реакція – це не слабкість характеру чи недолік витримки. Це автоматична відповідь організму на ситуацію, яка перевищує його звичайні можливості опрацювання інформації. Коли загроза надто велика, мозок переходить у режим виживання, і цей процес не підвладний нашій волі чи бажанням.
“Стимул настільки потужний, що реакція психіки та мозку спрацьовує автоматично, незалежно від наших вольових зусиль”, – пояснює Оксана Коллінз, психотерапевтка кризових станів.
Фізіологічно це виглядає так: серце б’ється прискорено, дихання стає частішим, м’язи напружуються. Активується симпатична нервова система, яка мобілізує всі ресурси для виходу з небезпеки. Увага звужується до режиму “тут і зараз”, а довготермінові плани та складні міркування відходять на другий план.
Коли тіло реагує несподівано
Але іноді організм діє парадоксально. Через надмірне перенапруження може активуватися парасимпатична нервова система – та, що зазвичай працює під час відпочинку. І тоді замість мобілізації людина відчуває різку слабкість, тіло “обмокає”, ноги підкошуються. У крайніх випадках можлива навіть втрата свідомості.
Ще один варіант – реакція завмирання. Людина виглядає пригнобленою, ніби відсутньою, але насправді її нервова система продовжує інтенсивно сканувати навколишню ситуацію. І раптом може статися різка активація – особа починає діяти, іноді хаотично, іноді цілеспрямовано.
Емоційно це проявляється домінуванням страху аж до панічного стану, хаотичністю думок, емоційними спалахами через крик або сльози, або навпаки – повною відстороненістю та порожнечею. Тілесні симптоми включають задишку, тремтіння, надмірне потовиділення.
Як допомогти собі у спокійніші періоди
Запобігти стресовим реакціям неможливо – вони не залежать від підготовки чи сили волі. Але можна накопичувати внутрішній ресурс, який допоможе швидше відновитися після стресу.
Один з ефективних способів – активація дофамінової системи через значущу діяльність. Коли ми займаємося справою, в якій бачимо сенс і маємо конкретну ціль, організм відновлюється швидше. Але тут важливо не перестаратися: надмірна активність може призвести до втрати контакту з власною втомою та виснаження.
Коли пора звертатися до фахівців
Нормальна стресова реакція може тривати від кількох годин до кількох тижнів. Але якщо симптоми зберігаються місяць і довше, це тривожний сигнал.
Особливо варто звернути увагу на такі прояви:
- постійне відчуття настороженості, неможливість розслабитися;
- емоційна “заморозка” – відсутність почуттів, байдужість до всього;
- втрата смаку до життя, коли нічого не хочеться і все втратило сенс.
Ці симптоми можуть свідчити про перехід гострої реакції у посттравматичний стресовий розлад, який потребує професійної допомоги. І звертатися до психотерапевта в такій ситуації – не ознака слабкості, а необхідний крок для збереження психічного здоров’я.